Тестування на тваринах=безглузде знущання

13.07.2021

За статистикою, в результаті дослідів із залученням тварин щороку гине близько 150 млн представників фауни. Найчастіше експерименти проводять над гризунами (мишами, кроликами, пацюками), а також – над котами, собаками та мавпами.

На щастя в наші дні рух за те, щоб обмежити досліди над тваринами набирає силу. Спробуємо сьогодні відповісти на досить складні питання – наукові, фінансові та етичні. Дізнаємось, чому та як саме проводяться досліди над тваринами, чи є альтернативні методи дослідження і чи може шкодити тваринам побутова хімія, навіть якщо тестування буде заборонено?

Експерименти на живих тваринах проводились ще в стародавній Греції. А все тому, що біологічно організм тварин схожий на людський (наприклад, ДНК миші на 98% схожа на ДНК людини). Тварини також хворіють онко-захворюваннями, діабетом, хворобами серця і т.п. А життєвий цикл у звірів – коротший, тож вчені можуть відслідковувати дію тої чи іншої речовини на організм тварин протягом всього їх життя і навіть спостерігаючи за декількома поколіннями.

В основному тварин використовують в медицині, фармакології, воєнній справі, а також – на них тестують косметику та побутову хімію.

Це робиться для того, аби зрозуміти, що станеться, якщо певна хімічна сполука потрапить на шкіру чи в очі людині, або яка доза є отруйною при ковтанні чи вдиханні парів певних засобів.

Важливо пам’ятати, що в результаті таких випробувань тварина в будь-якому випадку гине. Адже ті звірі, що залишаються живими після одного дослідження, використовуються для наступних. Під час дослідів тварин позбавляють можливості рухатись, а також не застосовують анестезію. 

Варіантів тестування – величезна кількість: на токсикологію, мутацію, канцерогенність і т. д. Наведемо лише декілька прикладів:

1. Тест Драйза (як хімічна речовина впливає на слизові оболонки очей). Для цього дослідження використовують кроликів-альбіносів, оскільки їх очі не виділяють сліз. Завляки цьому хімічна речовина довго не вимивається з ока. Голову кролика міцно фіксують і закапують чи розпилюють хімічну речовину в око, починаючи з невеликих доз і поступово збільшуючи концентрацію. Знеболення при цьому не використовують.

2. Тест на «смертельну дозу». Тварину годують хімічними речовинами до тих пір, поки вона гине.Такм чином визначають дозу хімії, яка призводить до летальних наслідків.

3. Тест на вдихання токсичних випарів. Найчастіше застосовується для перевірки аерозолів та парфумерії. Піддослідних тварин (найчастіше собак, котів чи кролів) закривають в невеликій камері, котру заповнюють парами хімічної речовини, яку досліджують, поступово збільшуючи концентрацію.

4. Тест на подразнення шкіри. Спочатку тваринам голять шерсть на певній ділянці тіла, роблять надрізи на шкірі і наносять без анестезії на рану засоби, котрі тестують.

5. Тести на харчові реакції. Тварині примусово згодовують різні хімічні речовини, змінюючи комбінації та дози. Ці випробовування, як правило, тривають декілька тижнів, чи навіть місяців.

Крім того, що всі ці методи відверто негуманні, вони ще й малоєфективні: часто тварини реагують на певні хімікати геть не так, як люди. Крім того, шкіра тварин відрізняється від людської, у людини інша реакція на деякі алергени і є значний перелік людських хвороб, якими не страждають тварини. Отже (і це доведено науковою практикою) є речовини, котрі показали свою безпеку для тварин, але виявились токсичними для людей, і навпаки. 

Це все жахливо, скажете ви. Але якщо не тестувати на тваринах – як переконатись, що побутова хімія безпечна?

На сьогодні вже відомі альтернативні методи:

1. Метод in vitro. Тести з використанням клітин і тканин людини, котрі вирощують в лабораторіях. З них навіть створюють моделі людських органів, що забезпечує більшу реалістичніть досліджень.

2. Комп’ютерне моделювання. Створюються віртуальні моделі певних органів людини (серце, легені, нирки, печінка, шкіра і т.д.), в які закладена уся інформація про функціонування та реакції цих органів. За допомогою цього можна проводити експерименти, в яких комп’ютер, аналізуючи всі показники, з високою точністю розрахує результат впливу певної речовини на ці органи.

3. Експерименти на людях. Не лякайтесь – досліди проводять лише на добровольцях. Наприклад, аби виявити можливісь алергічних реакцій на шкірі необов'язково голити пацюка і втирати йому в шкіру миючий засіб. Достатньо нанести краплю речовини на шкіру людини, котра свідомо на це погодилася, а потім ліквідувати наслідки лікарськими засобами. Також тестування проводять на натуральних тканинах людини, котрі жертвують добровольці або лікарні. 

Ці та інші методи можуть більш точно передбачити потенційний вплив речовин на саме на організм людини. Крім того, альтернативні методи тестування зазвичай тривають менше і є більш дешевими.

Так, випробовування побутової хімії та косметичних засобів на тваринах вже не проводять у США, більшості країн Європи, в Австралії, Індії, Ізраїлі, Туреччині та ін. Ще в низці країн закон про заборону тестування на тваринах знаходиться на етапі розгляду. 

Так і в Україні 20 січня 2021 року Кабінет Міністрів затвердив новий регламент, що передбачає заборону випробовувати косметику на тваринах та розширює перелік заборонених інгредієнтів. Щоправда ці норми почнуть діяти лише через 1,5 року після прийняття, тобто з липня 2023 року. До цієї дати виробники мають можливість перейти на альтернативні методи тестування своїх засобів. 

Але постає ще одне важливе питання: а що відбувається з продуктом після його використання? Адже навіть якщо засіб не був протестований на тваринах, це не гарантує, що він не завдасть шкоди фауні потім. Бо усе, що ми змиваємо в каналізацію, потрапляє у водойми, а відтак і у  шлунки й тіла мешканців водойм та тварин, котрі споживатимуть цю воду. Тому важливо, аби побутова хімія не містила шкідливих компонентів та була біорозчинною!

Продукція інтернет-магазину UAmet не тестується на тваринах, про що маємо відповідні заключення. Ми закликаємо українські бренди відмовитися від використання тварин для дослідів, а при виготовленні побутової хімії застосовувати лише ті компоненти, що не принесуть шкоду людині і навколишньому середовищу.